Злата ОгневичНе Твоя

Почуття зникають, а ти не зникай
Ніби по енерції несе ріка
Я хочу тільки так, як було на початку
Тому я через силу вчусь тебе втрачати
Думки такі, що це лиш звичка - знай
Треба все покласти на поличку, ай
А був період, щоби подолати
Тому я вчусь тебе прощати
Ніжно так між собою
Тихо ти шепочеш мені
Знову ти не лишаєш покою
Ми заплутались знов у брехні
Ніжно, ніжно, так між собою
Розірвали було що раніш